Статус кандидата й спори про вину РФ. Резолюція ЄП

Європарламент рекомендував Раді ЄС надати «чіткий політичний сигнал солідарності з народом України».

Європарламент ухвалив резолюцію щодо необхідності надати Україні статусу кандидата в ЄС. До кінця червня Єврокомісія — головний орган ЄС — планує затвердити висновок про заявку України на членство. Статус кандидата є найоптимістичнішим, але не найреалістичнішим варіантом через скептицизм деяких країн. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Про що йдеться у резолюції Європарламенту

Євросоюз має надати Україні статусу кандидата на членство, йдеться в резолюції про зовнішню політику та політику з безпеки та оборони ЄС «після агресивної війни Росії проти України», прийнятої євродепутатами на пленарному засіданні в Страсбурзі в середу.

За резолюцію проголосували 438 парламентарів, 65 євродепутатів висловилися проти, ще 94 — утрималися. Раніше в ЄП лише закликала Євросоюз «працювати у напрямку надання Україні статусу кандидата».

«[Рада ЄС має погодитись]: Версальська декларація визнає європейські прагнення України та її заявку на членство в ЄС, а також надати їй статус кандидата в ЄС як чіткий політичний сигнал солідарності з народом України», — зазначається у документі.

Ідеться про декларацію неформального саміту ЄС, що пройшов у середині березня у Версалі. Однак у ній лише визнавалися європейські прагнення України, при цьому з позначкою, що Україна входить до європейської родини народів.

У новій резолюції також йдеться про необхідність:

  •     підтвердити рішучу підтримку територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України у межах міжнародно визнаних кордонів
  •     надати Україні всю необхідну матеріальну, військову, фінансову та гуманітарну допомогу та підготуватися якнайбільше зробити внесок у відновлення країни після війни, оскільки демократія та свобода залежать від процвітання та економічної стабільності
  •     створити правовий документ, що дозволяє конфіскувати заморожені російські активи та кошти та використовувати їх для репарацій та відновлення України
  •     без зволікання надавати зброю відповідно до потреб, висловлених українською владою, зокрема, використовуючи Європейський фонд миру та інформаційний механізм, а також відповідно до двосторонніх угод держав-членів з Україною
  •     підтвердити, що Україна, як і будь-яка інша країна, має суверенне право самостійно приймати рішення про свої політичні союзи та економічну інтеграцію без втручання інших країн
  •     підтримувати розслідування воєнних злочинів, скоєних Росією в Україні, зокрема шляхом заклику до спеціального трибуналу ООН
  •     забезпечити притягнення до відповідальності винних у воєнних злочинах та порушеннях прав людини
  •     надати допомогу Україні у міжнародних розслідуваннях воєнних злочинів
  •     запровадити вторинні санкції щодо організацій та третіх країн, які допомагають Росії обходити санкції.
  •     детально вивчити вплив обмежувальних заходів на Росію

Примітно, що слова «Росія» у реченні про воєнні злочини не було у початковому тексті — його внесли поправкою, підтриманою 314 євродепутатами при 260 тих, хто проголосував проти, пише DW.

При цьому євродепутати із фракції соціал-демократів вносили проросійські виправлення. Формулювання про поразку Кремля прибрати їм не вдалося.

Знала про підготовку війни. Реакція на слова Меркель

У результаті в резолюції йдеться: «Стратегічна мета вільного світу — допомогти Україні в результаті завдати поразки російському агресору та відновити контроль над її міжнародно визнаною територією».

Проте соціал-демократам вдалося замінити пункт документа, в якому йшлося, що Володимир Путін перетворив Росію на «тоталітарну державу-ізгоя». За те, щоби залишити цей текст, проголосували 229 євродепутатів.

Але 330 парламентаріїв підтримали заміну цього пункту наступним: «Агресивна війна РФ проти України та її атаки на європейський мирний порядок проходять на тлі жорстких репресій проти громадянського суспільства та політичної опозиції в Росії, спрямованих на виживання дедалі більше тоталітарного режиму».

Це вже вдруге після початку війни, коли спроба назвати Росію «державою-ізгоєм» не знайшла підтримки у Європарламенті.

Крім того, у резолюції євродепутатів йдеться і про європейські прагнення Молдови та Грузії, які подали свої заявки за Україною, що, як кажуть експерти, ускладнить українцям отримання кандидата. Втім, рекомендації надати цим країнам такого статусу в документі немає.

У Верховній Раді зазначили, що хоч резолюція і має лише рекомендаційний характер, але є знаковим рішенням. Цього дня спікер ВРУ Руслан Стефанчук виступав на пленарному засіданні в Європарламенті.

Єврокомісія планує передати державам висновок про готовність України набути статусу кандидата на членство в ЄС у середині червня, за десять днів до засідання Євроради, яка і ухвалить остаточне офіційне рішення з цього питання.

 

Дуда їде агітувати за статус кандидата України

Цього тижня президент Польщі Анджей Дуда розпочав серію візитів до європейських країн, щоб переконати їх підтримати надання Україні статусу кандидата на членство до Євросоюзу. Спочатку планувалося, що Дуду супроводжуватиме президент Словаччини Зузана Чапутова, але вона захворіла на коронавірус.

Перші у списку у польського президента Португалія та Італія, де у нього заплановані зустрічі з прем’єр-міністром та президентом відповідно. Прем’єр Італії Маріо Драгі раніше говорив, що великі країни ЄС не підтримують надання Україні статусу кандидата.

Окрім статусу кандидата для України в ЄС президент Польщі обговорить з Португалією та Італією питання експорту українського зерна, яке блокують російські окупанти.

Потім Дуда вирушить до Румунії, у столиці якої збереться саміт Бухарестської дев’ятки.

Глава Бюро міжнародної політики президента Якуб Кумоч наголосив, що візит є частиною кампанії за Україну, про яку оголосили президенти Польщі та Словаччини під час нещодавньої зустрічі у Братиславі: «Наші країни за підтримки Естонії, Литви та Латвії переконуватимуть надати Україні статусу кандидата».

Нагадаємо, наприкінці травня Анджей Дуда приїжджав із черговим візитом до Києва. Під час виступу у Верховній Раді він пообіцяв, що Польща зробить усе можливе, аби Україна стала повноправним членом Євросоюзу.

Prezydent RP @AndrzejDuda przywitany owacją na stojąco w Radzie Najwyższej Ukrainy. pic.twitter.com/TwDVSzBy43

— Kancelaria Prezydenta (@prezydentpl) May 22, 2022

9 червня вийшло інтерв’ю Дуди німецькому Bild, у якому він розповів, що Польща сумарно відправила Україні зброї на два мільярди доларів, зокрема 240 танків. Варшава відправляє свою зброю, а не запаси зі складів, наголосив польський президент.

Дуда зазначив, що це величезні витрати, але Польща розуміє потребу і передала Україні більшу частину зброї своєї армії. Він закликав усіх, хто має можливість, давати Україні артилерію — єдиний засіб для стримування російських окупантів.

Також президент наголосив, що Польща так і не отримала від Німеччини оновлені танки Leopard замість тих, які передала Україні.

Крім того, Дуда не бачить підстав вести переговори з Путіним. «Я вражений усіма тими переговорами, які зараз ведуться з Путіним. Канцлер Шольц, президент Еммануель Макрон. Ці розмови марні. Що вони роблять? Вони лише легітимізують особу, відповідальну за злочини, скоєні російською армією в Україні», — зазначив він.

Польський президент нагадав, що саме російський правитель ухвалив рішення спрямувати війська в Україну.

«Хтось так розмовляв з Адольфом Гітлером під час Другої світової війни? Хтось казав, що Адольфу Гітлеру треба зберегти обличчя? Що ми повинні діяти так, щоб не було принизливо для Адольфа Гітлера? Я не чув такого», — сказав Дуда.

«Не принижувати Росію». Реакція на заяву Макрона

Він також наголосив, що не можна ні про що домовлятися без узгодження з українським керівництвом.

«Я був би найбільше зацікавлений, щоб українська оборона отримала таку підтримку, щоб вона могла витіснити росіян зі своєї території. З усієї території Української держави, яка є міжнародно визнаною», — наголосив Дуда.

 

Жителі ЄС підтримують вступ України, проти глави держав

Проведене Єврокомісією у травні соцопитування показало, що 66 відсотків жителів ЄС згодні з тим, що Україна має вступити в ЄС, коли буде готова. Цю ідею здебільшого підтримують у всіх країнах, крім Угорщини, де згодні лише 48 відсотків.

Найбільша підтримка в України щодо вступу в ЄС у Португалії (87 відсотків), Естонії (83 відсотки), Литві (82 відсотки) та Польщі (81 відсотки).

Найбільше незгодних припадає на Люксембург (38 відсотків), Грецію (37 відсотків), Угорщину (36 відсотків).

При цьому 71 опитані вважають, що Україна є частиною європейської сім’ї.

93 відсотки європейців схвалюють надання гуманітарної допомоги постраждалим від війни. 88 відсотків європейців схвалюють ідею прийому до ЄС біженців. 80 відсотків схвалюють фінансову підтримку України.

Підтримка санкцій проти Росії також дуже висока — 80 відсотків.

Підтримка України серед мешканців країн ЄС

 

Дві третини європейців (67 відсотків) схвалюють, що ЄС фінансує купівлю та постачання військової техніки в Україну. Крім того, 75 відсотків вважають, що війна в Україні свідчить про необхідність тіснішої військової співпраці всередині ЄС.

Проте, серед європейських лідерів немає такого консенсусу. Президент Франції Еммануель Макрон продовжує надзвонювати Путіну та закликати Захід «не принижувати Росію», а канцлер Німеччини Олаф Шольц, незважаючи на публічну риторику, затягує постачання озброєння Україні.

Обидва лідери найбільших економік ЄС кажуть, що процес вступу України в Євросоюз може розтягнутися на роки, а то й на десятки років.

Канцлер Австрії Карл Нехаммер минулого тижня заявив, що у процесі надання Україні членства в Євросоюзі слід запровадити проміжний етап.

Він вважає, що ЄС слід розробити «європейську підготовчу зону», завдяки якій потенційні члени союзу зміцнюватимуть співпрацю з ним та адаптуватимуться до його стандартів.

Нехаммер також підтримав ініціативу Макрона, який запропонував створити «європейську політичну спільноту».

У травні Макрон заявив, що «процес вступу України в ЄС може тривати багато років і навіть кілька десятиліть». За його словами, Євросоюз «не може бути єдиним засобом структурування європейського континенту».

Детально про те, який вердикт українці отримають від Єврокомісії, у матеріалі Готують сурогати: чи Україна отримає кандидата в ЄС.


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Источник: korrespondent.net