Саміт з перешкодами: як ЄС давав Україні статус кандидата

Наданням Україні статус кандидата ЄС зробив історичний крок. У чому його революційність, якими будуть наступні кроки та чому ухвалення цього рішення самітом Євросоюзу не виявився безперешкодним, — у репортажі DW.

Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Це рішення лідери 27 держав Євросоюзу схвалили на своєму саміті в Брюсселі у четвер, 23 червня. У цей день у столиці ЄС не втомлювалися наголошувати на історичному значенні цього кроку. «Історична домовленість, історичне рішення. Сьогодні ми вирішили визнати європейську перспективу України, Молдови та Грузії. Ми вирішили надати статус кандидата Україні та Молдові», — заявив на прес-конференції під час саміту президент Європейської Ради Шарль Мішель.

Європейська перспектива

Попри те, що основна увага була прикута до статусу кандидата, справді революційним є визнання європейської перспективи. Адже воно є і обіцянкою, і зобов’язанням ЄС у майбутньому прийняти до своїх лав Україну — звісно, якщо вона виконає всі критерії. «Майбутнє цих (трьох. — Ред.) країн та їхніх громадян — всередині Євросоюзу», — ідеться у рішенні саміту. Раніше ж про надання цієї перспективи представники низки держав Євросоюзуне хотіли й чути усі роки після Революції гідності. Тепер же Україна подолала одразу дві сходинки: не лише стала на шлях вступу до ЄС, але й отримала статус кандидата.

Таку революцію у позиції ЄС уможливила війна Росії проти України. Утім, навіть місяць чи два тижні до доленосного рішення дуже мало у кого в Брюсселі була впевненість, що це станеться у кінці червня. І чиновники, і дипломати ЄС у розмовах не під запис найчастіше відповідали «складно» на запитання про те, чи отримає Україна статус кандидата.

Підтвердити статус реформами

Що змінило позицію скептиків? «Я думаю, Україна та Єврокомісія зробили чудову роботу», — заявив кореспонденту DW дипломат країни ЄС, яка не належала до прихильників надання статусу кандидата. На увазі він мав не стільки зусилля Києва з переконування, скільки практичну роботу. Адже Україна відповіла на близько дві тисячі запитань у опитувальниках за рекордний час — один місяць. Те саме зробили також Молдова та Грузія.

А Єврокомісія підготувала на основі цих відповідей висновки та для кожної з трьох країн запропонувала свої умови. Україні та Молдові треба буде їх виконати після отримання статусу кандидата, а Грузії — до. Усі держави ЄС виявилися задоволені цими умовами та нічого не змінили у них.

«Рада ЄС вирішить щодо подальших кроків, щойно усі ці умови будуть виконані», — ідеться у комюніке саміту. Іншими словами, поки невідомо, що станеться після того, як Україна виконає визначені їй сім умов. У Євросоюзі можуть вирішити, що цього достатньо для наступного етапу — відкриття переговорів про вступ. Але можуть, за пропозицією Єврокомісії, висунути й нові умови уже для цього.

«Прогрес кожної країни на шляху до Євросоюзу залежатиме від їхніх власних досягнень у виконанні Копенгагенських критеріїв, беручи до уваги здатність ЄС приймати нових членів», — таким формулюванням у ЄС, фактично, обіцяють не ставити у залежність просування до членства України та Молдови або ж навіть Грузії. Все залежить від успіхів реформ у кожній країні окремо. І остаточний вступ до ЄС буде у підсумку можливим лише якщо Євросоюз до цього буде готовим. А зараз багато хто у Брюсселі визнає, що він не готовий.

Західні Балкани та членство у ЄС

Ця неготовність пов’язана і з низькою популярністю розширення Євросоюзу останніми роками, і з потребою інституційних реформ ЄС. Але є ще один фактор — Західні Балкани. Європейську перспективу цього регіону визнали ще у 2003 році. Але вступ його країн останнім часом практично не просувався — і через ЄС, і через Західні Балкани. З обох сторін накопичилося невдоволення ситуацією.

І у ЄС спробували змінити її, зібравши на першу половину дня 23 червня зустріч з лідерами шести країн Західних Балкан. Ця ідея ледь не провалилася ще до її початку. Адже президент Сербії Александар Вучич і прем’єри Північної Македонії Димитар Ковачевський та Албанії Еді Рама напередодні саміту погрожували, що не приїдуть до Брюсселя. Причина: через конфлікт з питань ідентичності та мови Болгарія досі блокує відкриття переговорів про вступ з Північною Македонією, яка іде в одному «пакеті» з Албанією.

До Брюсселя все ж приїхали лідери всіх шести країн регіону, хоча Болгарія так і не зняла свого вето. Її прем’єр-міністр Кирил Петков хотів би це зробити, але йому не вдалося провести це рішення через парламент. І на саміт він узагалі приїхав уже у статусі в.о.

Хоча ранкова зустріч і тривала чотири години замість двох, жодних результатів вона не дала. Більше того, з боку ЄС за її підсумками не провели прес-конференції, пояснивши браком часу. А ось Вучич, Ковачевський і Рама знайшли більше години на спілкування з журналістами. І вони не стримували себе у заявах, особливо прем’єр Албанії. «Дозвольте мені висловити глибокі співчуття ЄС. Мені їх шкода», — зазначив Рама, розкритикувавши процес розширення, в якому будь-яка одна держава ЄС може брати в заручники країни-кандидати. Прем’єр не стримував сарказму, висловивши сподівання, що країни Західних Балкан вступлять до ЄС «наступного століття».

Коли лідери 27 держав Євросоюзу зібралися у другій половині дня на свій саміт, то першою темою мали стати Україна, Молдова та Грузія. Ніхто не знав, наскільки довго затягнеться їхнє обговорення, але у ньому не передбачалося жодних спірних питань. Тим дивніше було, що й за дві та три години результату не було.

Причина стала зрозумілою, коли до журналістів почали виходити дипломати тієї чи іншої держави ЄС. До дискусії про Україну домішалися Західні Балкани. Не прискорювало справу й наполягання Австрії, Словенії та Хорватії на наданні Боснії і Герцеговині статусу кандидата, хоча вона з 2019 року недалеко просунулася у виконанні 14 домашніх завдань від Єврокомісії.

Україна вселила нову енергію в євроінтеграцію Західних Балкан

Після чотирьох годин розмов на саміті оголосили перерву. Серед журналістів уже точилися розмови, чи доведеться чекати до опівночі, чи до ранку. Але після перерви все вирішили за 10 хвилин. Україні та Молдові дали статус кандидата, Грузії — перспективу членства, Західним Балканам пообіцяли прискорити процес вступу, а Болгарію та Північну Македонію закликали невідкладно вирішити розбіжності.

Також лідери ЄС висловили готовність дати Боснії і Герцеговині статус кандидата — але після того, як побачать висновок про прогрес у домашніх завданнях. Високопосадовий чиновник ЄС запевнив кореспондента DW, що Україну ніхто не брав у «заручники» задля прогресу щодо Боснії і Герцеговини.

Якщо до ЄС лідери Західних Балкан були вкрай критичними, то до України — навпаки. Адже заявка Києва на членство дозволила не лише отримати перспективу Молдові та Грузії, але також може допомогти й Західним Балканам. На це вказала зокрема президентка Косова Вйоса Османі. А Еді Рама, країна якого вже вісім років є кандидатом, сказав Україні: «Ласкаво просимо», але порадив не плекати надмірних ілюзій.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Переговори про асоціацію між Україною та ЄС

СюжетУкраїна, Молдова, Грузія: хто краще готовий до статусу кандидата в члени ЄС

Віце-президент Єврокомісії: Ми не можемо сказати «ні» Україні

Фон дер Ляєн: ЄС стоїть на порозі «історичного рішення» щодо України

СюжетЯкий висновок щодо заявки України на членство в ЄС дасть Єврокомісія?

СюжетРозгляд заявки України на вступ до ЄС: які подальші кроки

Источник: korrespondent.net