Елена Коробкова: Без ночных звонков и угроз, но есть нюансы: что нужно знать о новом законе о коллекторской деятельности?

Цілодобові дзвінки, шантаж, погрози людині та її рідним – це були реалії роботи деяких колекторських служб. Іноді траплялися зовсім неадекватні ситуації: колектори створювали у фотошопі колажі з контентом, який, м’яко кажучи, пригнічував гідність людини, а потім поширювали його поміж контактів боржника. Або ж починали «надзвонювати» людям, які не брали на себе жодних зобов’язань щодо кредиту боржника. Звісно, з морально-етичного погляду, та й просто із погляду здорового глузду такі ситуації – неприйнятні.

Законодавчо ситуацію спробували виправити. У Верховній Раді ухвалили Закон, завдання якого – кардинально змінити формат роботи колекторів. З’ясуємо, в чому суть цього закону, що почне діяти в Україні з 14 липня цього року.

Відтепер Національний банк України наділений повноваженнями встановлювати вимоги до колекторських компаній та їхньої діяльності, здійснювати нагляд за додержанням ними законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг, а також застосовувати заходи впливу проти порушень. Крім того, НБУ розглядатиме звернення споживачів й у межах компетенції перевірятиме викладені ними факти порушення, щоб вжити всіх необхідних заходів для унеможливлення подібних ситуацій у майбутньому.

Ще одне надважливе нововведення полягає в тому, що відтепер створено офіційний реєстр колекторських служб. І всі юридичні особи, які здійснюють діяльність із врегулювання простроченої заборгованості, зобов’язані протягом місяця з дня введення закону в дію подати до Національного банку України відомості для внесення до цього реєстру. Якщо вони не виконують цього зобов’язання, то кредитор буде змушений достроково розірвати договір із такою колекторською компанією. В іншому випадку — штраф становитиме від 85 тисяч до 136 тисяч гривень.

До того ж, наразі на законодавчому рівні встановлені етапи та правила взаємодії колекторів із боржниками.

Насамперед тепер кредитор зобов’язаний упродовж 10 робочих днів повідомити споживача своїх фінансових послуг про те, що він залучає колекторську компанію для врегулювання простроченої заборгованості. Йому також необхідно надати докладну інформацію про цю компанію: найменування, ідентифікаційний код юридичної особи, місцезнаходження, номер телефону, адресу й електронну пошту.

Більше того, на вимогу споживача протягом 5 робочих днів після першої взаємодії також мають бути надані документи, що підтверджують інформацію про борг, зокрема й детальний розрахунок простроченої заборгованості та всіх інших платежів за кожним платіжним періодом і підставу їх нарахування. До моменту надання документів кредитодавець не має права з власної ініціативи повторно взаємодіяти зі споживачем чи іншими особами.

Тепер заборонено вчиняти будь-які дії, що зазіхають на особисту гідність, права, свободи і власність «боржника». Це унеможливлює використання в комунікації погроз і шантажу. Також не можна вводити споживача в оману щодо розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості. А також наслідків, що настануть у разі невиконання умов договору про споживчий кредит.

На законодавчому рівні заборонено вимагати від споживача, його близьких, спадкоємця, поручителя, а також його роботодавця чи інших осіб прийняти на себе зобов’язання щодо простроченої заборгованості, якщо інше не передбачено договором про споживчий кредит або законом. Ба більше, Закон забороняє проводити особисті зустрічі зі споживачем чи його близькими без попереднього погодження. І, звісно, будь-яким чином повідомляти третіх осіб про заборгованість споживача.

До того ж, тепер офіційно не можна турбувати «боржника» більше ніж два рази на добу й у нічний час — тобто у період з 20:00 до 9:00 ранку, а також у вихідні, святкові та неробочі дні. Паралельно забороняється приховувати інформацію про номер контактного телефону, з якого здійснюється дзвінок або надсилається повідомлення споживачу чи його близьким.

Як це контролюватимуть?

Національний банк України встановить порядок, за яким кожна колекторська компанія буде зобов’язана фіксувати всю взаємодію зі споживачем за допомогою відео- та/або звукозаписувальних пристроїв із метою захисту правового інтересу учасників врегулювання простроченої заборгованості. Безумовно, про цю фіксацію необхідно буде попередити.

Якщо представники колекторських компаній порушуватимуть правила етичної поведінки, їх очікує штраф у розмірі від 51 тисячі до 102 тисяч гривень.

Таки чином, Закон суттєво покращує рівень взаємодії колекторських компаній та споживачів фінансових послуг, у яких є прострочені заборгованості. Однак не все ідеально.

Варто удосконалити деякі моменти для усунення правових колізій і неузгодженостей із запровадженою в банках процедурою роботи з проблемною заборгованістю. Це стосується норм Закону, що накладають повну заборону взаємодії з позичальниками, які належать до певних категорій осіб, наприклад, мають інвалідність 1-ї групи. Такий підхід створює ризики того, що такі особи в разі виникнення простроченої заборгованості будуть одразу переведені на стадію звернення до суду, без можливості застосування примирних процедур, зокрема реструктуризації заборгованості, та її врегулювання доступними методами шляхом переговорів.

До того ж є норма, що покладає на кредитора або банк обов’язок здійснювати контроль за додержанням колекторською компанією встановлених законодавством вимог. За фактом ж маємо, що, відповідно до цього Закону, банк несе відповідальність за дії третіх осіб, які знаходяться поза межами його контролю.

Також Закон посилив вимоги щодо інформаційної взаємодії та захисту інформації про позичальника, але він не передбачає відповідальності позичальника за неповідомлення кредитора про зміну контактних даних. Хоча саме відсутність інформації про актуальні контактні дані позичальника зумовлює необхідність взаємодії з третіми особами.

І наостанок – Закон врегулював питання здійснення колекторської діяльності виключно у прив’язці до зобов’язань за споживчими кредитами, адже внесено відповідні зміни саме до Закону України «Про споживче кредитування». Водночас залишається відкритим питання дотримання колекторами вимог етичної поведінки при взаємодії зі споживачами з приводу простроченої заборгованості, що виникла внаслідок невиконання інших договірних зобов’язань, наприклад, заборгованості зі сплати комунальних платежів, за кредитами, наданими ФОПам, тощо.

Однак усі ці моменти можна врегулювати і зробити процедуру повернення простроченої заборгованості більш цивілізованою для всіх сторін процесу. Ми виключно за такий підхід.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.

Источник: www.obozrevatel.com