США вводять візові санкції проти ста посадовців Білорусі

Санкції запроваджуються щодо людей, причетних до «підриву демократичних інститутів чи заподіяння їм шкоди в Білорусі».

Сполучені Штати Америки запроваджують візові обмеження проти ста білоруських чиновників режиму Олександра Лукашенка та пов’язаних з ними осіб. Про це йдеться у заяві держсекретаря Білого дому Ентоні Блінкена, опублікованій у вівторок, 9 серпня, та присвяченій «другій річниці фальсифікації виборів у Білорусі».

За словами Блінкена, ці санкції стосуються людей, причетних до «підриву демократичних інститутів чи заподіяння їм шкоди» в Білорусі. Під обмеження потрапили: високопосадовці в адміністрації Лукашенка, МВС, Комітеті державної безпеки (КДБ), Центральній виборчій комісії, Генпрокуратурі, Центральному апараті Слідчого комітету, Мінтрансзв’язку, Головному управлінні по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією Білорусі, а також військові.

Крім того, заходи поширюються на керівництво державної телерадіокомпанії «Белтелерадіо», і «Другого національного телеканалу».

До санкційних списків додали членів парламенту, окружних суддів, співробітників служби безпеки, виконкомів, державних університетів.

У США зазначають, що зазначені білоруські чиновники причетні до тортур; насильницьких арештів мирних протестувальників; обшуків будинків та офісів журналістів, представників опозиції та активістів; фальсифікації виборів; винесення політично вмотивованих вироків політв’язням; відрахування студентів за участь у мирних акціях протесту; ухвалення законодавства, що впливає на забезпечення основних свобод.

Також США розширили санкції проти заступника міністра МВС Білорусі Миколи Карпянкова і командира мінського ОМОНу Дмитра Балаби, запровадивши візові обмеження для їхніх дружин і дітей. Карпянкова і Балабу звинувачують у причетності до грубих порушень прав людини — довільного затримання мирних демонстрантів.

З серпня 2020 року за «підрив демократії в Білорусі» Держдеп США запровадив візові обмеження щодо 297 осіб.

Боррель: ЄС продовжить підтримувати білоруський народ

За словами верховного представника Євросоюзу з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля, наразі ЄС разом з міжнародними партнерами, неурядовими організаціями та правозахисниками працює над збором та збереженням доказів порушень прав людини режимом Лукашенка.

«Застосування жорстокої сили без поваги до фундаментальних свобод і прав повинно бути притягнуто до відповідальності. Ми працюємо над збором доказів порушення прав людини режимом Лукашенка», — йдеться у заяві Борреля, опублікованій до другої річниці масштабних мирних протестів у Білорусі.

За його словами, з серпня 2020 року ЄС виділив близько 65 мільйонів євро на підтримку народу Білорусі. «Ми готові мобілізувати наш комплексний план економічної підтримки вартістю 3 мільярди євро, щойно в Білорусі відбудеться демократичний перехід», — додав він.
Протести в Білорусі після президентських виборів

Переможцем виборів президента Білорусі, які відбулися 9 серпня 2020 року, центрвиборком країни оголосив Олександра Лукашенка. Офіційні результати виборів спричинили наймасштабніші протести в історії Білорусі, які тривали кілька місяців. Демонстранти звинувачували владу у фальсифікаціях і вимагали проведення нових, чесних виборів і звільнення політв’язнів, а також припинення свавілля співробітників силових структур щодо протестувальників. У ході мітингів постраждали, було заарештовано та затримано тисячі осіб, зокрема безліч журналістів.

Країни Заходу, а також Україна не визнали Лукашенка законно обраним президентом Білорусі.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Источник: korrespondent.net