Що відбувається біля білорусько-українського кордону?

Про те, чи стоять «Іскандери» на кордоні Білорусі та України, навіщо в Бресті десантники проводять навчання і що хвилює жителів прикордоння Білорусі, яких закликають на військові збори та не дають ходити до лісу, — у DW.

В останні дні травня з’явилася інформація про те, що на території Білорусі до кордону з Україною стягують додаткові армійські підрозділи. Подейкують, що у Брестській області було помічено і російський оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер».
Загроза завдання ударів по Україні з території Білорусі зберігається

Про придбання «Іскандерів» Мінськом у Москви в середині травня публічно заявив Олександр Лукашенко, хоча жодних підтверджень цьому факту білоруське військове відомство не наводить. «Ми домовилися з Путіним: купили у вас потрібну нам кількість цих «Іскандерів», С-400, озброїли нашу армію. Зараз це вже зовсім інша армія з таким озброєнням. Принаймні неприйнятної шкоди ця зброя може завдати колосальної», — заявив Лукашенко на зустрічі з губернатором Нижегородської області Росії Глібом Нікітіним.

Зустріч Олександра Лукашенка та Володимира Путіна в Сочі 23 травня

 

За кілька днів у генштабі Збройних сил України заявили, що у Брестській області — за 50 кілометрів від білорусько-українського кордону — з’явився російський ракетний комплекс «Іскандер». Таким чином, за версією командування ЗСУ, загроза завдання ракетно-авіаційних ударів по українських об’єктах з території Білорусі зберігається.

Крім того, за словами прес-секретаря міноборони України Олександра Мотузяника, є дані розвідки про те, що наприкінці травня заплановано навчання білоруської армії одразу на десяти полігонах у різних регіонах країни. «У рамках цих навчань передбачено передислокацію озброєння та військової техніки, а також виконання марш-кидків», — сказав Мотузяник під час брифінгу.

Під час навчань десантників відмовилися від авіації

Як переконався кореспондент DW, у Бресті такі навчання справді відбулися. Причому чи не вперше у своїй історії місцеві десантники відпрацьовували навички безпосередньо у міських умовах із подоланням водної перешкоди.

Для цього бронетранспортери та автомобілі «Кайман» форсували річку Мухавець. Як повідомили у міноборони Білорусі, особливістю цьогорічних навчань став той факт, що вони проводилися без попередньої підготовки, а загальна довжина маршруту водою становила більше одного кілометра. У деяких місцях глибина річки сягає 15 метрів. Цікаво, що міська влада анонсувала участь у цих навчаннях гелікоптерів та штурмовиків, але в результаті обійшлося без підтримки десантників з повітря.

«Я думаю, що ті, хто спочатку задумували план навчань із залученням військової авіації у межах Бреста, все ж усвідомили, яку неоднозначну реакцію це може викликати серед місцевих жителів», — ділиться своїми спостереженнями житель Бреста Олександр, який зізнається, що свого часу також служив у десантно-штурмовій бригаді.

В Україні кажуть, що в Брестській області Білорусі з’явився ракетний комплекс «Іскандер»

 

На думку Олександра, після початку військових дій в Україні навіть звичайні тренування армійських підрозділів та пересування колон військового транспорту викликають підвищену увагу людей. «З цим треба рахуватися і розуміти, що у багатьох є тривога, пов’язана з подіями, які відбуваються зараз зовсім поруч з Білоруссю», — зазначає співрозмовник DW.

У білорусько-українському прикордонні з’явилися «партизани»

Такі ж тривожні думки виникають і в деяких жителів Кобринського району Брестської області, що безпосередньо межує з Україною. У травні місцева влада оголосила, що «в рамках перевірки органів управління територіальної оборони» призвуть на військові збори із запасу кілька сотень людей: вони повинні будуть виконувати завдання з охорони та оборони важливих об’єктів.

Що це за об’єкти — звичайні люди не знають, а до самої ідеї раптових військових зборів ставляться з великою насторогою. «Чоловіка моєї знайомої намагалися «забрати у партизани» (так у народі називають заклик військовослужбовців запасу на збори. — Ред.) та кілька разів приїжджали на квартиру, щоб вручити повістку, але зробити це не вийшло», — розповідає мешканка Кобрина Катерина.

За її словами, це не поодинокий випадок. Деякі чоловіки призовного віку також вирішили тимчасово не ночувати вдома, щоби не потрапити на військові збори. «Наскільки я знаю, тих, хто потрапив «у партизани», відправили до прикордонної зони, — каже Катерина. — Тому родичі дуже хвилюються: чи не використовуватимуть наших чоловіків для якихось дій в Україні».

«Диверсанти» на кордоні та заборона ходити в ліс

У керівництва Держприкордонкомітету Білорусі своя версія того, що зараз відбувається на кордоні з Україною. В інтерв’ю державним ЗМІ перший заступник голови прикордонного відомства Ігор Буткевич заявив, що з українського боку біля білоруських рубежів начебто перебувають озброєні групи.

«Вони не мають ні знаків відмінності, ні форменого обмундирування, тому кожну групу можемо розцінювати як диверсійну. Ми готові до заходів у відповідь на дії таких груп», — запевнив Буткевич, зауваживши, що фактів прямого впливу на білоруських прикордонників поки що немає, але бувають провокації.

У частині Гомельської області Білорусі обмежили в’їзд до прикордонної смуги

 

Крім того, Держприкордонкомітет Білорусі оголосив, що у Гомельській області на території трьох районів (Брагинського, Лоєвського та Хойніцького) з 1 червня по 31 серпня 2022 року обмежується в’їзд та перебування у прикордонній смузі «з метою забезпечення прикордонної безпеки». Фактично це означає, що впродовж усього літа потрапити на цю територію тим, хто на ній постійно не проживає, не можна буде.

Тим часом, навіть зараз місцеві жителі на кордоні з Україною стикаються з великими проблемами при переміщенні околицями. Наразі у 15 районах Гомельської та Брестської областей діють заборона чи обмеження на відвідування лісів. Як говорить один із селян, який живе в районі білорусько-українського кордону, такі обмеження зазвичай вводилися у пожежонебезпечний період: «Але тепер часто йдуть дощі, і у багатьох є тривога, що ходити в ліс нам забороняють з іншої причини. Швидше за все, винна війна».

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Війна Росії з Україною

СюжетВторгнення Росії в Україну. Онлайн

СюжетПід окупацією: куди тече струм із Запорізької АЕС?

СюжетЯк танки «Леопард» стали яблуком розбрату між Берліном та Варшавою

У Берліні відбувся благодійний концерт на підтримку України

Нафтове ембарго щодо РФ: остання спроба перед самітом

Источник: korrespondent.net