Що побачила слідча комісія ООН в Україні

Свій перший візит в Україну завершила Міжнародна слідча комісія, створена Радою ООН з прав людини. Експерти вивчають докази ймовірних воєнних злочинів.

10 днів тривав перший візит в Україну Незалежної міжнародної комісії з розслідування подій в Україні, створеної відповідно до березневої резолюції Ради ООН з прав людини щодо російської агресії. Ще 12 травня Рада звернулася до Комісії з проханням першочергово вивчити події, що відбулися наприкінці лютого та в березні у чотирьох регіонах України, тож нині комісари зосередилися на дослідженні ситуації у Києві, Бучі, Ірпені, Харкові та Сумах.

Незалежність та обережність

«На цьому етапі ми не можемо зробити жодних висновків або висловитися з питань правового визначення подій, однак за умови подальшого підтвердження отриманої інформації з місць, які було знищено, може підтвердитися думка про серйозні порушення міжнародного права та прав людини, міжнародного гуманітарного права та навіть воєнних злочинів і злочинів проти людяності», — сказав у Києві на прес-конференції за підсумками візиту у середу, 15 червня, очільник комісії, суддя Ерік Мьосе з Норвегії, який у 2003-2007 роках очолював Міжнародний трибунал щодо Руанди.

Під час зустрічі з журналістами він та інші комісари — омбудсмен Боснії та Герцеговини Ясмінка Джумхур та колумбійський професор права Пабло де Грейф — кілька разів підкреслили незалежний і неупереджений статус комісії та ухилилися від будь-яких оцінок побаченого і почутого. Свій попередній звіт Раді з прав людини комісія має подати в вересні — після ще кількох візитів в Україну. Остаточний звіт представлять вже у березні 2023 року.

«Те, що ми побачили, шокує, але щодо ухвалення рішення про відповідальність, правову характеристику цих фактів — ми наполегливо працюємо для того, щоб отримати докази», — зазначив де Грейф.

Докази і свідчення

Ерік Мьосе у розмові з DW відзначає: доказів порушень прав людини за три місяці навіть на перший погляд значно більше, ніж вдалося зібрати свого часу в Руанді. «Є численні фото, відео, які знімали не тільки журналісти чи слідчі, а навіть самі жертви та свідки страшних подій. Ці докази роблять покази очевидців ще переконливішими», — говорить голова міжнародної комісії, згадуючи про свідчення щодо вбивства цивільних громадян, знищення та розграбування майна під Києвом, а також руйнування міських територій на Харківщині та Сумщині.

Ясмінка Джумхур стурбована численними свідченнями щодо сексуального насильства, а також злочинами, скоєними проти дітей. «Комісія вважає за необхідне додатково розслідувати повідомлення про ймовірне переведення дітей, поміщених до соціальних установ на тимчасово окупованих територіях, до Російської Федерації, а також інформацію про прискорене отримання громадянства та процеси усиновлення деяких із цих дітей. В Україні багато переміщених дітей було розлучено з сім’ями», — розповідає омбудсменка з Балкан.

За її словами, комісія не втрачає надію на співпрацю з російською владою та підконтрольною РФ окупаційною «владою» на окупованих територіях щодо збору інформації про порушення та злочини. Наразі належного контакту з російською стороною немає. В березні РФ голосувала проти резолюції щодо створення комісії, а вже в квітні країну виключили з Ради ООН з прав людини.

Надія на покарання

Важливість розслідування воєнних злочинів та порушень гуманітарного права в Україні підтверджується неабияким інтересом до них з боку міжнародних та національних інституцій, зазначає Пабло де Грейф. Наразі комісія спирається у своїй роботі на матеріали Моніторингової місії ООН з прав людини, яка працює в Україні з березня 2014 року. З початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому, місія підтвердила загибель вже 4395 цивільних внаслідок бойових дій, втім, щодня наголошує — фактичні цифри значно вищі, оскільки отримання інформації з деяких місць, де велися інтенсивні бойові дії, затримується. Головна причина смертей та поранень серед мирних громадян — використання зброї з великою зоною ураження, зокрема обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаційні удари.

Комісія також налагоджує контакти з Міжнародним кримінальним судом, щоб уникнути дублювання роботи в фіксації порушень і розслідуванні. Що ж до українських джерел, то під час 10-денного візиту комісари встигли зустрітися з урядовцями, правоохоронцями, місцевою владою у постраждалих від війни районах, а також представниками неурядових організацій. В Україні офіційно порушено понад 16 тисяч кримінальних справ щодо воєнних злочинів.

Голова Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба, зокрема, минулого тижня повідомляв про консультації з комісарами щодо механізмів документування воєнних злочинів РФ. А віце-спікер Верховної Ради Олена Кондратюк пообіцяла сприяння в роботі від парламенту.

В українському ж МЗС бачать співпрацю з міжнародними розслідувачами максимально широко. «Комісія має оцінити взаємозв’язок між порушеннями з боку Росії в Україні та пропагандою національної ворожнечі проти українців, відмовою визнати життєздатність української державності, дезінформацією та спотворенням історичних фактів», — цитує прес-служба МЗС слова заступниці міністра Еміне Джапарової. За її словами, успіх комісії буде залежати від того, чого її члени зможуть досягти у плані встановлення особистої відповідальності винних за злочини, вчинені російськими окупаційними військами в Україні.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Війна Росії з Україною

ООН: У світі понад 100 мільйонів біженців і переміщених осіб

СюжетВторгнення Росії в Україну. Онлайн

СюжетЧого чекають в Україні від візиту Шольца, Макрона й Драгі

СюжетПереговори України та Росії. Онлайн

СюжетЩо відомо про білорусів, які воюють в Україні на боці Росії

Источник: korrespondent.net