Навіщо Джо Байден вирушив на Близький Схід

Президент США Байден розпочинає своє перше близькосхідне турне, під час якого відвідає Ізраїль, Палестинську автономію, Саудівську Аравію, а також візьме участь у саміті лідерів країн Перської затоки.

За кілька днів до візиту президента США Джо Байдена до Ізраїлю, який розпочинається у середу, 13 липня, американські та ізраїльські прапори вже майоріли на вулицях Західного Єрусалима. Протягом двох днів Байден проведе переговори з лідерами країни, відвідає меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем у Єрусалимі та церемонію відкриття Маккабіади — єврейських Олімпійських ігор.

Крім того, він має взяти участь в онлайн-саміті лідерів нещодавно сформованої групи I2U2 — Ізраїлю, Індії, Об’єднаних Арабських Еміратів та США. Потім американський президент вирушить на окупований Західний берег річки Йордан, щоб зустрітися з лідером Палестинської автономії Махмудом Аббасом, а вдень у п’ятницю, 15 липня, вилетить до Саудівської Аравії. Про цілі турне — DW.

Головна проблема — ядерна програма Ірану

Лише два тижні тому Нафталі Беннет, який запросив Байдена до Ізраїлю, пішов з посади прем’єр-міністра країни після того, як упав його коаліційний уряд. Нові парламентські вибори призначені на 1 листопада. А поки що президента США, який часто нагадує про свою давню дружбу з Ізраїлем, вітатиме Яір Лапід, прем’єр-міністр нинішнього перехідного уряду.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Яір Лапід

 

Занепокоєння щодо ядерної програми Ірану останніми роками сприяло дипломатичному зближенню між Ізраїлем та деякими переважно сунітськими монархіями Перської затоки. «США не можуть дозволити собі піти з регіону, — переконана Ксенія Свєтлова, політолог і колишня депутат Кнесету. — Ми рухаємося до якогось переламного моменту у відносинах з Іраном, і американським союзникам у регіоні доводиться мати справу з цією загрозою, що зростає. Їм потрібно знати, що у них є сильна Америка, яка впевнена у собі і не дозволить створити тут вакуум, який буде заповнений іншими державами».

Під час візиту Байдена розглянуть як проблеми, так і можливості, а обговорення останніх буде зосереджено насамперед на проблемі Ірану, заявив Лапід 10 липня на засіданні ізраїльського уряду.

Коротка зупинка у Східному Єрусалимі та Віфлеємі

Після перемовин із ізраїльським керівництвом Джо Байден відвідає палестинську лікарню у Східному Єрусалимі, а також зустрінеться з головою Палестинської національної автономії (ПНА) Махмудом Аббасом у Віфлеємі у п’ятницю вранці. Щоб дістатися туди, Джо Байдену — незалежно від того, чи скористається він автокортежем або вертольотом — доведеться залишити територію Єрусалима, огороджену бетонним муром, який звів Ізраїль.

Як палестинці, так і Вашингтон прагнуть перезавантажити двосторонні відносини, які помітно погіршилися за часів адміністрації Дональда Трампа. Порушивши одне з табу зовнішньої політики США, Трамп переніс американське посольство з Тель-Авіва до Єрусалима та визнав домагання Ізраїлю на все це місто. За часів Трампа адміністрація у Вашингтоні також закрила консульство США в Єрусалимі, яке займалося справами Палестини, та припинило майже усю фінансову допомогу палестинцям. Представники ПНА через це вказують, що питання про відкриття консульства, яке пообіцяла адміністрація Байдена і відкидає Ізраїль, залишається серйозною проблемою.

Мур, що відділяє Східний Єрусалим від Палестинської автономії

 

У минулому президент Байден закликав ізраїльську владу припинити будівництво поселень на окупованих територіях та визнати необхідність працювати над рішенням, яке передбачає співіснування у регіоні двох держав — єврейської та палестинської. Однак, незважаючи на те що під час візиту можуть бути зроблені деякі жести з боку США щодо ПНА, якій Вашингтон відновив надання фінансової допомоги, серйозного поштовху до подальшого зближення в цьому питанні, схоже, не передбачається.

Розслідування загибелі журналістки Абу Акле

Переговори з палестинцями будуть, ймовірно, затьмарені невдоволенням тим, як США досі поводилися у питанні розслідування вбивства відомої американо-палестинської журналістки Ширін Абу Акле. Її убили 11 травня в Дженіні на окупованому Західному березі під час репортажу про рейд ізраїльських військових.

В оприлюдненому минулого тижня звіті Держдепартаменту США ішлося, що хоча Абу Акле, ймовірно, і була убита пострілом з боку позицій ізраїльських військових, це сталося «ненавмисно» і через «трагічні обставини». У звіті також наголошується, що куля була надто сильно пошкоджена, щоб зробити однозначний висновок.

Родина Абу Акле опублікувала відкритий лист до Байдена, у якому висловила своє розчарування розслідуванням і закликала президента допомогти знайти відповідального у вбивстві журналістки, а також зустрітися з її родичами під час його візиту до регіону.

Похорон американсько-палестинської журналістки Ширін Абу Акле, убитої під час ведення репортажу

 

Візит до Саудівської Аравії

Запланована згодом поїздка Джо Байдена до Саудівської Аравії стане знаменним зрушенням у його політиці щодо королівства. Під час президентської кампанії Байден заявляв, що через порушення прав людини до Саудівської Аравії слід ставитись як до країни-вигнанки. Особливо різко він критикував спадкового принца Мухаммеда бен Сальмана, на якого покладалася відповідальність за вбивство у 2018 році колумніста The Washington Post, підданого Саудівської Аравії Джамаля Хашоггі.

Очікується, що зараз президент США пом’якшить свою позицію. Крім того, в Джідді він візьме участь у саміті Ради співробітництва країн Перської затоки, куди, крім Саудівської Аравії, входять Кувейт, Катар, Оман, ОАЕ, Бахрейн, Єгипет, Йорданія та Ірак. На саміті, крім питань безпеки, йтиметься про вироблення спільних цілей у сфері енергетики, а також про продовольчу безпеку та війну в Україні.

Низка оглядачів сподівається, що нинішній візит призведе до деякого зближення між США та королівством. Перспектива ж нормалізації відносин між ним та Ізраїлем багатьом досі здається передчасною. «Хороша новина полягає в тому, що, на відміну від минулого, Саудівська Аравія — ключова держава на Близькому Сході — більше не провадить ворожу політику щодо Ізраїлю, — пояснює генерал-майор Амос Гілід, виконавчий директор Інституту політики та стратегії у Герцлії. — Загалом ми живемо у найкращий період. Я називаю його «золотою ерою» у наших відносинах з арабськими країнами».

Зустріч принца Мухаммеда бен Сальмана з президентом США Дональдом Трампом, 2017 рік

 

Чи виникне «регіональний оборонний альянс»?

Таке сприйняття пов’язане з угодами (так звані «угоди Авраама». — Ред.), які Ізраїль підписав з Об’єднаними Арабськими Еміратами, Бахрейном, Суданом та Марокко у 2020 році за адміністрації Трампа. Більше того, взаємодія у галузі безпеки ще більше розширилася після того, як Пентагон перевів Ізраїль із Європейського центрального командування США до Центрального командування (CENTCOM) у 2021 році. Цей перехід призвів до співпраці збройних сил Ізраїлю — прямо чи опосередковано — з іншими арабськими країнами, включаючи Саудівську Аравію та інші держави, які ще не визнали Ізраїль.

Напередодні візиту Байдена у численних повідомленнях ізраїльських ЗМІ пропонувалося створити «систему раннього попередження» або «регіональний оборонний альянс», щоб ще сильніше інтегрувати Ізраїль у регіон. «Одна з цілей (візиту Байдена. — Ред.) — зміцнити неоголошений неофіційний альянс проти основних загроз, головна з яких — Іран», — вважає генерал Гілід.

Крім того, в публікаціях ЗМІ йшлося про те, що Саудівська Аравія може погодитися на подальше відкриття свого повітряного простору для ізраїльських комерційних авіарейсів. Це значно скоротило б тривалість польотів із Ізраїлю до Індії та інших країн Азії.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Источник: korrespondent.net