Кремль погрожує Литві: привід для війни чи пропагандистська кампанія?

У відповідь на заборону Литвою залізничного транзиту низки товарів до Калінінградської області РФ обіцяє «дії із захисту своїх інтересів». У Вільнюсі не виключають «гібридних операцій» із боку Москви.

Кілька днів тому два новітні винищувачі ВПС Сполучених Штатів F-35 пролетіли над трьома балтійськими столицями. Символічна демонстрація солідарності ключового союзника з трьома державами, які вважають себе прифронтовими, виявилася дуже доречною.

Заборона перша, але не остання

Минулими вихідними Литва заборонила транзит через свою територію залізницею до та з Калінінграда низки товарів, що потрапили до четвертого пакета санкцій Європейського Союзу проти РФ. Це насамперед чорні метали, сталь та вироби з них. Найближчими тижнями заборонять перевозити цемент та алкоголь, із серпня під заборону потрапить вугілля, а з грудня — російська нафта.

У Москві це рішення Вільнюса спровокувало вкрай різку реакцію, хоча про те, що такий транзит буде заборонено, було відомо наперед. Як і про те, що Литва не має права відмовитися виконувати рішення Єврокомісії. Кремль ігнорує роз’яснення литовського керівництва. Тимчасову повірену у справах Литви у РФ Віргінію Умбрасене викликали до МЗС та вручили їй вимогу негайно зняти всі обмеження. В іншому випадку, пригрозило МЗС Росії, Москва «залишає за собою право на дії із захисту своїх інтересів».

Вокзал в Калінінграді

 

Разом із нещодавніми ініціативами депутата Євгена Федорова про скасування рішення Держради СРСР від 1991 року про визнання незалежності Литви, це створює враження організованої кампанії, покликаної добитися… чого? Професор університету імені Вітаутаса Великого Гінтаутас Мажейкіс вважає, що Кремль цілком може готувати ґрунт для оголошення війни або для блокади єдиного литовського порту — Клайпеди. Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас дотримується протилежної думки, називаючи російські загрози «висмоктаними з пальця». «Не втрачаймо здатність відокремлювати дезінформацію та пропаганду від реальних можливостей», — зазначив він.

Два транзити — один привід?

Є два види залізничного транзиту з решти території Росії через Литву до Калінінградської області — цивільний та військовий. Перший регулюється договором РФ та ЄС від 2007 року. Саме через нього виник нинішній скандал. Є також транзит військових вантажів.

Як розповіло DW поінформоване джерело в урядових колах Литви, ці перевезення регулюються двосторонньою угодою Вільнюса та Москви: «Військові ешелони везуть, як правило, паливо. Про їхнє проходження Росія заздалегідь повідомляє спеціальною дипломатичною нотою. Потяг перевіряється, і литовська влада супроводжує його від станції Кяна на кордоні з Білоруссю до станції Кібартей на кордоні з Калінінградською областю. Жодних проблем із цим транзитом на сьогодні поки немає».

Під час навчань НАТО в Литві (архівне фото)

 

Одне з пояснень нинішньої реакції Москви, яке є популярним у дипломатичних колах у Вільнюсі, таке: Кремль тисне на Литву, щоб втягнути ЄС у переговори про транзит. Це, по-перше, нібито має підтвердити пропагандистську тезу про «несамостійність» Литви та інших країн Балтії; по-друге, продемонструвати, що Євросоюз «змушений» говорити із Кремлем; по-третє, відвернути увагу від вторгнення Росії до України.

«Якщо так, то справа, швидше за все, обмежиться символічними акціями на кшталт відкликання визнання незалежності і, можливо, кібератаками, — вважає один із акредитованих у Литві західних дипломатів. — Путін не може не розуміти, що будь-яка спроба чинити військовий тиск на Вільнюс викличе жорстку реакцію НАТО. А для протистояння і з Альянсом, і з Україною він просто не має ресурсів».

Литовські військові стривожені

У колах литовських військових і в спецслужбах на ситуацію, що складається, дивляться з більшою тривогою. «У гібридній війні Росії проти НАТО головне завдання — не захопити якнайбільше території, а створити конфліктну ситуацію. Таку, за якої союзники виглядатимуть слабкими і роз’єднаними», — пояснило в розмові з DW урядове джерело.

Починаючи з 2014 року в Литві розглядають як можливий варіант розвитку подій короткостроковий прорив на територію країни «ввічливих людей» без знаків розрізнення або зовсім у цивільному. Суперечка в Брюсселі про те, чи є такий інцидент актом агресії, хай навіть якби він тривав один день, продемонструвала б, що 5-та стаття Північноатлантичного договору щодо колективної оборони, по суті, мертва.

Інша версія, яку кореспондентові DW доводилося чути, — це підлаштований інцидент з військовим ешелоном, що йде по території Литви. Москва пред’являє Литві ультиматум із набором принизливих вимог. НАТО збивається з пантелику, результат — ефективність Альянсу ставиться під питання. Ще одна версія — блокада повітряного простору Литви російськими частинами ППО, дислокованими на території Білорусі. Щоправда, на думку більшості експертів, таку акцію буде розцінено як фактичне оголошення війни, і Альянсу доведеться реагувати на неї військовими засобами.

Хоч би як закінчився нинішній конфлікт навколо заборони транзиту та санкцій, у Вільнюсі вважають, що Кремль у майбутньому знайде нові приводи знову перевірити на міцність єдність НАТО та ЄС.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Війна Росії з Україною

СюжетВторгнення Росії в Україну. Онлайн

Сюжет«Щось важке»: РФ нарощує військову присутність у Латинській Америці

СюжетВізовий режим України з Росією: краще пізно, аніж ніколи?

СюжетЯкі шляхи експорту українського зерна пропонують у Євросоюзі

СюжетРизик №1: як війна Росії проти України змінила настрої у країнах G7

Источник: korrespondent.net