Іран та Росія: близькі друзі

Підтримкою російської агресивної війни проти України Тегеран тісно пов’язав себе з Москвою у політичному та військовому відношенні. Сумнівно однак, що це піде Ірану на користь в довгостроковій перспективі.

Ірансько-російські відносини тісні уже протягом багатьох років. Нині країни мають зблизитися ще більше, заявив президент Ірану Ібрагім Раісі під час прийому в середині тижня секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева. Хоча Раісі і заявляє, що війна Росії проти України «викликає занепокоєння», однак Тегеран і Москва виведуть свої відносини на «стратегічний» рівень. Оскільки це буде «найбільш рішучою відповіддю на політику санкцій та дестабілізації, яку проводять США та їх союзники». Гість Раісі Патрушев перебуває у санкційних списках ЄС та США.

Генерал Алі Шамхані, голова вищої ради національної безпеки Ірану, конкретизував цілі ірансько-російського партнерства. Зокрема, він наголосив на поглибленні співробітництва у сферах енергетики, транспорту, сільського господарства, торгівлі, банківської справи, охорони навколишнього середовища, а також використанні можливостей багатосторонніх організацій. До них він також відносить Шанхайську організацію співробітництва, повноправним членом якої Іран є з 2022 року.

Утім, політолог Алі Фатхоллах-Неджад характеризує відносини між Москвою і Тегераном як складні. Обидві країни перебувають у суперництві зі Сполученими Штатами Америки. «Це їх об’єднує», — констатує експерт, але додає, що Росія у минулому також довела, що вона є надзвичайно опортуністичним гравцем.

Так, під час суперечки щодо ядерної програми Ірану Москва завжди виступала проти санкцій проти Тегерана. Але потім вона проголосувала за них в Раді Безпеки ООН, нагадує Фатхолла-Неджад: «Адже Москва не хотіла зняття санкцій з іранських енергоносіїв, щоб мати конкуренцію для власних поставок енергоносіїв. Через це і відповідне голосування в Раді Безпеки ООН».

Економічне співробітництво з обмеженими вигодами

Цей підхід змінився в Кремлі після нападу Росії на Україну. Відтоді під західними санкціями опинилася і сама Росія. Експорт російського газу та нафти наразився на перешкоди, тож Москва прагне зближення з новими старими союзниками.

Безпосередньо перед візитом президента РФ Володимира Путіна до Тегерана в липні 2022 року російська енергетична компанія Газпром підписала угоду про співпрацю з іранською нафтовою компанією NIOC на суму близько 40 мільярдів доларів США. Газпром надає підтримку NIOC в розробці двох газових і шести нафтових родовищ. Зараз, як повідомляли джерела з оточення Патрушева у Тегерані, обговорюються подальші великі контракти у зв’язку з будівництвом трубопроводів між Іраном і Росією.

В одній з доповідей Фонду Карнегі залишається однак відкритим питання про те, чи дійсно співпраця принесе ті вигоди, на які сподіваються обидві країни. Навіть якщо прогнози зростання реалізуються, бізнес між двома країнами не становитиме навіть одного відсотка від загального обсягу зовнішньої торгівлі Росії.

У будь-якому разі Іран, з точки зору Росії, ймовірно, буде економічно складним партнером. Через міжнародні санкції країна з високим дефіцитом бюджету не має необмеженої міжнародної платоспроможності. Тегеран досі не зміг оплатити рахунок Росії на 500 мільйонів доларів за будівництво ядерного реактора в Бушері на березі Перської затоки. АЕС була підключена до енергомережі у 2011 році.

Бізнес на службі у політики?

Тож сумнівно, що участь Росії буде економічно вигідною. «Якщо метою Москви є посилення свого політичного впливу в Ірані, то такий підхід може бути виправданий, — вважають у Фонді Карнегі. — Однак це точно не допоможе врятувати російську економіку в умовах санкцій».

Політолог Фатхоллах-Неджад вважає, що співпраця може принести короткострокові результати у військово-політичній сфері. Однак при цьому Іран створює для себе нові проблеми. «Росіяни розглядають Іран не в останню чергу як інструмент для створення головного болю для Заходу», — пояснює він. Саме тому Москва прагне будь-що не допустити укладення нової ядерної угоди між Іраном та Заходом. «Це принесло б Росії невигідні наслідки», — каже Фатхоллах-Неджад.

Російська пастка?

Лише нещодавно Тегеран визнав, що продав Росії безпілотники, щоправда, як було сказано, лише в «обмеженій» кількості і за кілька місяців до початку війни. Це ніби є натяком, що Іран не бажає вступати в неконтрольовану конфронтацію із Заходом. Однак, вважає Фатхолла-Неджад, Москва, судячи з усього, дозволила Тегерану потрапити в пастку. «Іран зараз розглядається як гравець у війні Росії проти України», — наголошує він.

Ця близька джружба має високу політичну ціну, заявив в інтерв’ю DW політолог Маркус Кайм з берлінського Фонду науки і політики (Stiftung Wissenschaft und Politik). «Обидві країни брехали про війну в Україні. Це має свої наслідки. І без того обмежені в довірі відносини між західними державами та обома країнами зазнали ще більшої шкоди. Це, природно, впливає на можливу співпрацю в майбутньому», — зазначив Кайм.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Війна Росії з Україною

СюжетЄвропейська преса: Херсон вільний, але що далі?

СюжетВторгнення Росії в Україну. Онлайн

СюжетЯк Херсон повертається до життя після окупації

СюжетСаміт G20 на Балі в тіні війни в Україні

Сюжет«Кожен день прилітає з-за кордону». Репортаж із Вовчанська

Источник: korrespondent.net