Експерт: Ракети ATACMS стали б великою проблемою для РФ

Які системи можуть бути ефективними проти ракет Х-22, якими, за даними Києва, атакували будинок у Дніпрі? Що могла б дати перспектива постачань ракет ATACMS, які хоче отримати Україна? DW розпитала експерта Таля Інбара.

За останніми даними, ракетна атака на житловий будинок у Дніпрі 14 січня забрала щонайменше 46 життів. Вона також показала наскільки вразливою залишається Україна для деяких видів російських ракет. Про те, що могло би допомогти Збройним силам України у протистоянні російській ракетній загрозі, DW говорила зі старшим науковим дослідником американського «Альянсу на підтримку протиракетної оборони» (MDAA) Талем Інбаром.

DW: Пане Інбар, після трагічних подій у Дніпрі значна увага була прикута до ракет Х-22. Саме такою ракетою, за даними українського командування, був обстріляний дніпровський житловий будинок. У німецьких ЗМІ характеристики Х-22 порівнювали зі СКАДами, відомими нам з часу операції «Буря в пустелі» на початку 1990-х. Американські комплекси Patriot не завжди перехоплювали СКАДи. Наскільки такі порівняння коректні?

Таль Інбар: Загалом Х-22  — це важка протикорабельна керована ракета повітряного базування. Вона не схожа на ракети СКАД, які є балістичними ракетами, бо Х-22 запускається літаком-носієм. Це дуже застарілий і відомий тип ракет. Забігаючи вперед, можна сказати, що труднощі з їхнім перехопленням і нейтралізацією деякими системами ППО викликані небалістичною траєкторією польоту. Саме тому ця ракета представляє виклик для деяких систем протиракетної оборони. Це ракета класу «повітря — земля».

Таль Інбар. Фото з особистого архіву 

 

Чи відомо вам про успішні приклади перехоплення цих ракет у минулому?

Мені не відомо про таке оперативне застосування. Сьогодні в Україні використовується чимало систем, багато років нам знайомих, але які раніше не застосовувалися в оперативних умовах. Мені не знайомі випадки, коли б інші (країни — ред.) використовували цю ракету і не відомо про випадки їх перехоплення.

За даними українського командування, Росія вже випустила понад 200 таких ракет з початку повномасштабної війни. Втім, українська ППО досі не мала адекватної відповіді на цю загрозу. У пресі та експертних колах після удару по Дніпру багато обговорювали те, які системи можуть бути ефективними для перехоплення Х-22. Зокрема, називалися Patriot (ракети Pac-3). Як відомо, Збройні сили України найближчим часом мають отримати кілька систем Patriot.

Перед тим, як розглянути це питання у деталях, важливо відзначити, що для того, щоб система протиракетної оборони змогла би протистояти такій чи іншій загрозі, насамперед потрібно мати потужну радіолокаційну станцію (РЛС) для ідентифікації цілі. Ще потрібна якісна система управління і контролю, а також швидкісна ракета-перехоплювач з достатньою маневреністю, щоб перехопити атакуючу ракету ще до того, як вона встигне уразити ціль. У цьому випадку Patriot Pac-3 у певній інтеграції в принципі здатні на це. Все залежить від РЛС на землі та від того, в який бік вона розвернута. Тут можна згадати про те, що сталося в Саудівській Аравії.

Ви маєте на увазі обстріл дронами іранського виробництва саудівських нафтових об’єктів у 2019 році?

Саме так. Саудівці хоч і мали хороші РЛС, але вони дивилися не в тому напрямку. Можу сказати, що з подібними загрозами дуже непогано справляється система «Залізний купол».

А як щодо систем SAMP/T та THAAD, про які також почали говорити після обстрілу Дніпра. Які з них ви вважаєте найефективнішими?

Система SAMP/T теж нам знайома, радше під назвою Aster. Це система протиракетної оборони відносно короткої дальності. Існує кілька модифікацій, у тому числі для встановлення на кораблях. Хороша, робоча європейська система. Але оперативного досвіду в неї немає. Тому, якщо дійде до її застосування, то слід розуміти, що це не гвинтівка і не гранатомет, з якого кожен може стріляти. Ми говоримо про дуже складні системи, у яких ракета — лише один з факторів, а інші — це РЛС та система управління і контролю. Навчання роботі з нею займає час, але якщо вона надійде, то, цілком можливо, зможе впоратися з частиною цілей, точно з дронами, і загалом стане примножувачем сили, в тому числі й проти ракет X-22.

Що стосується THAAD, то це чудова система, але вона взагалі не призначена для протистояння подібним загрозам, а розроблена для висотного заатмосферного перехоплення ракет. Тому навіть якщо закрити українське небо ракетами THAAD, то це би не допомогло, адже вона просто не розрахована на такі загрози. Крім того, мені невідомо про будь-які плани постачання THAAD Україні. Отже це тільки теорія.

Після припущення про падіння ракети у Дніпрі внаслідок роботи української ППО, позаштатному раднику Офісу президента України Олексію Арестовичу довелося піти у відставку. На його ж заяви посилалися згодом в Кремлі. Так чи інакше, теоретичне питання, яке зависло в повітрі, — чи можуть взагалі унаслідок роботи ППО виникати руйнування подібних масштабів, які ми бачили в Дніпрі?

Великі і масивні ракети-перехоплювачі далекого радіусу дії у разі падіння на житлові будинки і вибуху, звичайно, можуть спричиняти тяжку шкоду. Але загалом я раджу більшу частину того, про що заявляють росіяни, викинути в смітник. А те небагато, що залишиться, ще треба добре перевірити.

В принципі ж, тяжкі ракети ПРО, які відхилилися від курсу, у разі падіння в урбаністичній місцевості можуть завдавати шкоди. Для того, щоб щось стверджувати, необхідно вивчити уламки ракети.

Ще однією потенційною загрозою, про яку попереджають, є ймовірність поставки Іраном Росії балістичних ракет. Наскільки серйозною є ця загроза?

Передусім те, що Іран долучається до Росії, утворюючи, так би мовити, «вісь зла», це добре відомо. Ми це бачили на прикладі поставлених Іраном дронів. І в цьому сенсі навіть не важливо, продають вони автомати Калашникова або балістичні ракети. Останніми роками іранські ракети стали якісними, точними, такими, що можуть спричиняти великі руйнування. Якщо вони будуть поставлені та використовуватимуться Росією, то іранцям це може допомогти у накопиченні бойового досвіду застосування, більшого, ніж досвіду, отриманого в ході навчань.

Все ж, іранцям не обов’язково мати для цього Україну як полігон, адже іранськими балістичними ракетами вже завдавалися удари проти цілей в Сирії та Іраку, в тому числі по авіабазі американських військ. Це не покращить бойові здібності іранців, але надасть їм додатковий досвід оперативного застосування.

Утім, наразі немає жодних свідчень, що ці ракети були поставлені (Росії — ред.) і точно немає свідчень того, щоб вони вже запускалися росіянами. Але будь-яке зближення між країнами в контексті балістики, експорт ноу-хау та накопичення досвіду є вигідним Ірану.

Питання про далекобійні американські ракети ATACMS, отримати які  дуже бажає  Україна. Якщо вони таки  будуть у майбутньому поставлені, наскільки, на вашу думку, ці ракети могли би вплинути на перебіг війни?

Це важкі, точні американські ракети. Вони можуть бути оснащені різними боєголовками, в тому числі касетними засобами ураження. Хороші ракети, які у різних модифікаціях можуть бути дуже суттєвим фактором. Не знаю, чи будуть вони поставлені, але якщо будуть, то росіяни зрозуміють, наскільки це серйозні ракети.

А які можливості російських систем ППО, зокрема  С-300, С-400 або нової системи С-500 перехоплювати ATACMS? Раніше, скажімо, ізраїльські військові були дуже невисокої думки про російські системи ППО, розміщені в Сирії…

Заяви росіян про оперативну готовність систем С-500 — це казки, і це дуже неточно. Тому нам залишається говорити про С-300 та С-400. Спільне у цих системах це те, що все, що про них роками розповідають росіяни, обмежується даними виробника і є частиною відомої російської пропаганди. Все залежить від конкретної моделі. Базову С-300 почали випускати ще у 1970-х роках. Але можу сказати, що можливості цієї системи справді не дуже вражають, передусім в тому, що стосується перехоплення балістичних ракет. Чи вони є дієвими проти літаків? Так, безперечно, у певних модифікаціях. Ми бачили, що ними збивали українські літаки. Ми також бачили, що ними збивали і російські літаки.

В умовах, де відсутнє радіоелектронне- і кібер придушення, то проти літаків старішого покоління, крилатих ракет і дронів вони можуть бути ефективними. Але проти швидкісних і високоточних озброєнь, як ракети GMLRS, які використовують українці, то дуже сумнівно. Це (російські системи ППО — ред.) не «диво-зброя» і на неї знаходиться відповідь. У росіян є багато проблем і ATACMS є однією з них.

Довідка: Таль Інбар — старший науковий дослідник американського «Альянсу на підтримку протиракетної оборони» (Missile Defense Advocacy Alliance, MDAA), Александрія, штат Вірджинія. У минулому Інбар був директором ізраїльського Інституту Фішера з вивчення космосу.

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Источник: korrespondent.net