Чим готовий пожертвувати ЄС, аби зупинити Путіна — дебати в Європарламенті

Економіка та споживачі в ЄС також несуть втрати від санкцій проти Росії. Від нафтового ембарго ціна зросте. Чи має ЄС зважати на власні втрати, намагаючись зупинити війну РФ проти України, дискутували в Європарламенті.

Європарламент вже давно закликає до повного ембарго російської нафти та газу. Тож не дивно, що президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн обрала пленарне засідання в Страсбургу місцем, аби оголосити пропозицію ембарго — щоправда лише щодо нафти з РФ.

Шостий пакет санкцій ЄС проти Росії

«Вони (українці. — Ред.) б’ються, аби підтвердити базові ідеї: що вони, а не якийсь іноземний лідер, є володарями свого майбутнього. Що міжнародне право, а не право сильного, грає роль. І що Путін повинен заплатити високу ціну за його жорстоку агресію. І тому майбутнє Євросоюзу також визначається в Україні», — додала фон дер Ляєн.

Урсула фон дер Ляєн представила шостий пакет санкцій

 

Аби підтримати цю боротьбу, вона представила шостий пакет санкцій проти Росії, який ще має затвердити Рада ЄС. Він передбачає відключення від системи фінансових повідомлень SWIFT трьох російських банків, включно з найбільшим у країні «Сбербанком». А ось нафтове ембарго буде хоча й суцільним, але поступовим: заборонити постачати російську сиру нафту планують лише за шість місяців, а нафтопродукти — до кінця року. Чому так довго?

«Таким чином ми максимізуємо тиск на Росію, і водночас — що важливо — мінімізуємо супутню шкоду для нас і наших партнерів у світі, адже щоб допомогти Україні, ми повинні подбати, що наша економіка залишиться сильною», — пояснила очільниця Єврокомісії.

Пакет відбудови України після війни

«Путін хотів стерти Україну з мапи. У нього це точно не вийде. Навпаки: Україна підвелася у хоробрості та єдності. А топить Путін свою власну країну — Росію. Ми хочемо, щоб Україна перемогла у цій війні. Але також ми хочемо створити умови для успіху України після війни», — наголосила очільниця Єврокомісії.

За словами фон дер Ляєн, вже наявних заходів підтримки, таких як макрофінансова допомога, недостатньо, адже, починаючи від травня, Україна потребує п’яти мільярдів євро щомісяця для виплати зарплат, пенсій і надання базових послуг. Вона пообіцяла підтримку Києву та закликала інші країни та організації долучитися до допомоги.

А у довгостроковій перспективі на відбудову України знадобляться кілька сотень мільярдів євро. Через це фон дер Ляєн запропонувала почати роботу над «амбітним пакетом відновлення» України, який принесе інвестиції та сприятиме реформам. «А з часом він прокладе шлях до майбутнього України всередині Євросоюзу», — підсумувала вона.

Наслідки війни РФ проти України для Євросоюзу

Ці ключові дебати тижня євродепутати присвятили соціальним і економічним наслідкам війни Росії проти України для ЄС. Заступниця голови фракції Європейської народної партії Естер де Ланге з Нідерландів зазначила, що їй дивно обговорювати наслідки війни для Євросоюзу: «Наш головний фокус є і повинен залишатися не на економічних наслідках тут, а на наслідках в Україні та на тому, як допомогти їм проти варварської війни Путіна».

Щоправда, згодом вона погодилася, що про наслідки війни для ЄС теж треба говорити. Звертаючись до фон дер Ляєн, де Ланге наголосила, що потрібно нагально зробити аналіз сукупного ефекту війни, зростання цін на енергоносії та нестачі ресурсів, які можуть відчути громадяни й бізнес у ЄС.

Фракції лівого спектру багато уваги приділяли закликам захистити від наслідків зростання цін на енергоносії бідніших споживачів. Так, голова соціал-демократів Іраче Гарсія Перес з Іспанії зазначила, що аби «потопити Путіна», потрібно також застосовувати «принцип солідарності» до всіх заходів ЄС і не кидати напризволяще країни, найбільш залежні від газу та нафти з РФ. Вона назвала «незносним», що великі енергетичні компанії отримують надприбутки, тоді як найуразливіші платять за наслідки війни. «Єдиний спосіб досягти гідного миру — це програш Путіна і перемога свободи та демократії в Україні, яка потребує нашої єдності та самопожертви», — підсумувала Гарсія Перес.

Спеціальне мито на російські нафту та газ

Ембарго на російські енергоносії «зашкодять не лише російській економіці, вони також вплинуть на життя європейських громадян», зазначила євродепутатка від Зелених Сара Матьйо з Бельгії. «Ми повинні захистити наших громадян, передусім тих, хто ризикує потрапити у бідність, людей, які бояться, що не зможуть опалювати свої домівки взимку», — додала вона. Серед заходів, які вона запропонувала — мінімальна зарплата та схеми захисту від безробіття.

З початку року Росія вже отримала від ЄС за енергоносії понад 50 мільярдів євро

 

А ось іспанець Луїс Гарікано з ліберальної фракції «Оновити Європу» виступив за інший інструмент. Він нагадав, що від початку року ЄС заплатив Росії 52 мільярди євро за енергоносії. А до кінця року РФ отримає ще 100 мільярдів євро. «Є чітке рішення, яке завалить російські доходи, стимулює заміщення, захистить споживачів і навіть, пані фон дер Ляєн, збільшить кошти ЄС. Що це за диво? Це старий трюк — мито», — уточнив Гарікано. Він визнав, що мито підвищить ціни на російські енергоносії для європейських споживачів, але зауважив, що надходження від нього можна використати для компенсації їм. Іспанець висловив думку, що й після запровадження мита РФ захоче й далі продавати газ і нафту до ЄС: «Не забувайте, російські постачальники нафти та газу безнадійно залежні від продажів до Європи».

А співголова Лівої фракції німець Мартін Шірдеван висловився на підтримку запровадження загальноєвропейського порогу максимальної ціни на енергоносії.

У Європарламенті дискутують щодо санкцій проти Росії

І Гарікано, і низка інших євродепутатів закликали швидше запровадити ембарго на нафту, а також на газ. Ці заклики звучали навіть з фракцій, які раніше були більш поблажливими до Росії. Заступник голови Лівої фракції Ніколай Віллюмсен з Данії заявив, що чинні санкції недостатньо сильні, аби змусити Путіна відвести війська, і тому закликав їх поширити на всі енергоносії.

Жордан Барделла з правопопулістської фракції «Ідентичність і демократія» хоча і висловився за санкції проти «Путіна та російського режиму», але розкритикував обмеження на енергоносії з РФ як такі, що ослаблюють купівельну спроможність у ЄС. Для француза Барделли найкращий шлях посилити енергетичну автономію — це розвивати атомну енергетику. Водночас він вказав і на «наш обов’язок солідарності з огляду на звірства та воєнні злочини, яких зазнає український народ».

«Не можна переводити життя українських дітей, жінок і чоловіків у гроші», — обурювалася заступниця голови фракції Європейських консерваторів і реформістів Беата Шидло з Польщі. Вона закликала ЄС не думати багато над тим, якими будуть для нього наслідки війни. «Так, вони відіб’ються на нас усіх, але чим раніше завершиться ця війна, чим раніше ми зупинимо Путіна, тим швидше настане мир і завершиться ця трагічна ситуація в Україні», — підсумувала Шидло.

Джерело: Українська служба DW


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Війна Росії з Україною

СюжетВійна Росії проти України: чи піде Сербія на розрив з Кремлем?

СюжетНімецька преса: Називаючи канцлера «ковбасою», Мельник нікому не допомагає

СюжетУкраїнських військових навчають у ФРН: Німеччина — сторона конфлікту?

СюжетВторгнення Росії в Україну. Онлайн

СюжетЯк росіяни втрачають роботу через санкції та відхід західних фірм

Источник: korrespondent.net