НБУ обіцяє більше не піднімати облікову ставку

Центробанк 1 червня оголосив про рекордне з 2015 року підвищення облікової ставки з 10% до 25%.

 
Національний банк не планує знову підвищувати облікову ставку, повідомляє прес-служба регулятора у понеділок, 13 червня.
 

 
«Більшість членів КМП (Комітету монетарної політики) очікують, що підвищення облікової ставки до 25% останнє у цьому циклі, а надалі, в міру покращення ситуації на фронті та в економіці, НБУ зможе повернутися до пом’якшення монетарної політики», – сказано у повідомленні.
 
Зазначається, що підвищення облікової ставки з 10% до 25% підтримали сім із 10 його членів, ще двоє були за 24%, а один – за 20%.
 
«Під час дискусії члени КМП дійшли висновку, що підтримання стабільності обмінного курсу в поточних умовах є запорукою цінової та фінансової стабільності. Курсова стабільність залишається безальтернативним номінальним якорем для очікувань, механізмом субсидування критичного імпорту і, відповідно, головним інструментом стримування інфляційного тиску та підтримання стійкості фінансової системи», – кажуть у НБУ.
 
У центробанку вважають, що економіка ще не готова до повернення плаваючого курсоутворення. Для цього мають скластися відповідні макроекономічні передумови. Зокрема, зрости здатність валютного ринку до самозбалансування. Інакше корекція офіційного курсу лише створить зайві шоки для економічних агентів, погіршить очікування, змінить масштаб цін у країні на відповідний відсоток, проте тиск на гривню та міжнародні резерви збережеться.
 
Зазначається, що в умовах, що склалися, НБУ має повернутися до активної процентної політики і відновити привабливість гривневих активів як інструментів інвестицій і заощаджень.
 
Серед потенційних побічних ефектів від підвищення облікової ставки називається збільшення вартості обслуговування держборгу через зростання ставок за ОВДП та витрати на обслуговування держпрограм щодо підтримки кредитування. «Проте цей ефект на витрати бюджету в 2022 році оцінюється як незначний (основне навантаження — у 2023 році) і може бути нівельований великими обсягами ринкових залучень», — вважають у НБУ.
 
Окрема увага приділялася впливу підвищення облікової ставки на баланси банків через потенційно можливу переоцінку цінних паперів у портфелях банків, збільшення відсоткових виплат за кредитами рефінансування та доходів банків від депозитних сертифікатів. «Ефект переоцінки цінних паперів буде розтягнутий у часі, а структурний профіцит ліквідності банківської системи швидше зробить банки бенефіціарами для підвищення облікової ставки, ніж навпаки.
 

 
На його думку, вартість кредитів залежить, насамперед, від фактичної вартості фондування банків, яка на сьогодні все ще залишається дуже низькою і не зміниться швидко через низьку вартість залучених раніше депозитів.
 
По-друге, зазначили в НБУ, більшість нових кредитів зараз видаються за державними програмами, тому пільгові умови для таких позичальників зберігатимуться і надалі.
 
Учасники дискусії також погодилися, що для відчутного пожвавлення інтересу до гривневих активів відсоткові ставки за ними мають зрости до рівня, що перевищує інфляційні очікування економічних агентів у середньостроковій перспективі, тобто до 24-25%. «Це створить мотивацію для вкладників та інвесторів зафіксувати високу прибутковість за гривневими інструментами, поки НБУ не перейшов у цикл зниження ставки. Незначне підвищення облікової ставки навряд чи змінить ситуацію. Учасники ринку чекатимуть подальших підвищень ставки і, здебільшого, відкладатимуть рішення щодо інвестицій та заощаджень доти, доки не порахують, що прибутковість гривневих інструментів досягла максимальних рівнів», – пояснили в Нацбанку.
 
Раніше НБУ пояснив рішення підвищити облікову ставку з 10% до 25% тим, що це допоможе утримувати стабільний курс гривні та захистити доходи і заощадження громадян від знецінення.
 
 
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

Читайте Korrespondent.net в Google News

Источник: korrespondent.net